Суд дозволив будувати асфальтовий завод у Міцеро, попри протест восьми сіл

Адміністративний апеляційний суд Кіпру відхилив позов восьми сільських рад регіону Нікосія, які намагалися заблокувати зведення нового асфальтобетонного заводу в промисловій зоні Міцеро. Сільські громади Міцеро, Агрокіпії, Айос-Іоанніса, Като-Моні, Аредіу, Менікоса, Малунти та Орунти наполягали на замороженні проєкту через непоправну шкоду довкіллю та здоров’ю населення. Судді визнали ці аргументи недоведеними, що дозволяє забудовнику продовжувати роботи аж до фінального судового розгляду, де законність виданого дозволу буде остаточно оцінена.

Рішення суду оголює класичний для кіпрської внутрішньої політики глухий кут: держава розв’язує проблему заторів і забруднення в одному районі коштом ущемлення інтересів іншого. Перенесення потужностей до Міцеро замислювалося як полегшення для мешканців громади Далі, які майже десять років страждали від задушливого запаху та близькості заводів до шкіл, доходячи до перекриття траси Нікосія — Лімасол. Однак замість системної модернізації сектору й винесення шкідливих виробництв на безпечну відстань від будь-яких житлових зон, влада просто переклала екологічний тягар на вісім інших сіл, спровокувавши нову хвилю соціальної напруги.

Відмова суду призупинити будівництво на час розгляду виглядає юридично недалекоглядною і створює небезпечний прецедент. Якщо позивачі на фінальному слуханні зможуть довести екологічні ризики й доможуться скасування дозволу, то на той момент у Міцеро вже стоятиме готовий або напівзбудований промисловий об’єкт. Демонтаж такого комплексу та повторний пошук майданчика обернуться колосальними збитками як для інвесторів, так і для державного бюджету. Логіка суддів, які дозволили продовжувати будівництво до ухвалення остаточного вердикту, ставить економічні інтереси підрядників вище за превентивний захист довкілля.