Лікарі з’ясували, скільки потрібно спати, щоб уповільнити старіння

Тривалість сну важливіша за харчування, спорт і навіть рівень стресу, коли йдеться про швидкість старіння організму. До такого висновку дійшла міжнародна група дослідників із Китаю, яка опублікувала результати одного з наймасштабніших досліджень біологічного віку в журналі Nature.

Учені проаналізували дані понад 500 тисяч людей і спробували відповісти на запитання, яке давно хвилює геронтологів: який фактор найбільше впливає на те, як швидко старіють наші органи?

Старіння виміряли не за паспортом

На відміну від більшості подібних робіт, дослідники оцінювали не календарний вік учасників, а стан організму на біологічному рівні.

Для цього використовувалися магнітно-резонансна томографія, аналіз білків крові, метаболічні маркери та інші методи оцінки здоров’я. Загалом фахівці одночасно вивчили стан 17 різних органів і систем організму — від мозку і серця до печінки, підшлункової залози та ендокринної системи.

Отримані дані дозволили створити своєрідну карту старіння людського тіла та визначити, які фактори найбільше пов’язані зі прискореним зношенням органів.

Головним фактором виявився сон

Результат здивував навіть самих дослідників.

Із усіх вимірюваних параметрів саме тривалість сну продемонструвала найтісніший зв’язок зі швидкістю біологічного старіння.

Найсприятливішим виявився діапазон від 6,4 до 7,8 години сну на добу. Люди, які регулярно спали в цьому інтервалі, показували найнижчі темпи старіння практично в усіх органних системах.

Причому ефект виявився надзвичайно стабільним: як нестача сну, так і його надлишок супроводжувалися прискореним старінням організму.

Автори дослідження зазначають, що йдеться не про якийсь один орган. Зміни одночасно спостерігалися в різних біологічних системах, що вказує на глобальний вплив сну на організм.

Найбільше страждає мозок

Найчутливішим до порушень сну виявився головний мозок.

У людей, які регулярно виходять за межі оптимального діапазону сну, ознаки прискореного старіння мозку проявлялися найвиразніше. Далі йшли гормональна система, серцево-судинна система та підшлункова залоза.

Особливу увагу науковців привернуло те, що одразу одинадцять незалежних біологічних годин різних органів показували однаковий напрям змін. Подібна синхронність вважається сильним аргументом на користь того, що йдеться не про статистичну випадковість, а про єдиний механізм старіння.

Недосип виявився небезпечнішим, ніж вважалося

Щоб перевірити результати, дослідники додатково проаналізували дані ще 1,4 мільйона людей із 27 різних міжнародних когорт.

З’ясувалося, що і занадто короткий, і занадто тривалий сон пов’язані з підвищеним ризиком передчасної смерті. Однак механізми цих явищ виявилися різними.

Для оцінки причинно-наслідкового зв’язку вчені використали метод менделівської рандомізації — один із найнадійніших інструментів сучасної епідеміології. Він дозволяє оцінювати вплив факторів через генетичні особливості людини, мінімізуючи вплив способу життя і соціальних умов.

Результати показали, що люди з генетичною схильністю до короткого сну справді старіють швидше і мають вищий ризик ранньої смерті.

Фахівці пов’язують цей ефект із хронічним системним запаленням, яке поступово пошкоджує тканини й органи по всьому організму.

Чому пересип теж небезпечний

На перший погляд результати могли б означати, що чим більше людина спить, тим краще. Однак дані показали протилежне.

Люди, які регулярно сплять дев’ять годин і більше, частіше стикаються із серйозними захворюваннями. Згідно з наведеними в роботі даними, тривалий сон асоціюється зі збільшенням ризику інсульту на 65%, депресії на 42% і серцево-судинних захворювань на 41%.

Однак дослідники наголошують на важливому нюансі: у більшості випадків тривалий сон, ймовірно, не є причиною цих проблем.

Швидше навпаки — підвищена потреба у сні може бути раннім сигналом уже наявних порушень здоров’я, які організм намагається компенсувати додатковим відпочинком.

Тому фахівці закликають не сприймати універсальну пораду «спати якомога більше» як науково обґрунтовану рекомендацію.

Новий орієнтир у боротьбі зі старінням

Дослідження стало ще одним підтвердженням того, що сон є одним із ключових механізмів відновлення організму.

Якщо багато факторів старіння складно контролювати, то тривалість сну залишається параметром, який людина може змінити вже сьогодні. Саме тому вчені вважають контроль режиму сну однією з найбільш доступних стратегій збереження здоров’я і довголіття.

Хоча дослідники наголошують, що оптимальна тривалість сну може відрізнятися у різних людей, отримані дані вказують на досить вузький діапазон, у якому організм функціонує найбільш ефективно.

І якщо результати роботи підтвердяться в подальших дослідженнях, то звичне запитання «скільки годин ви спите?» може стати одним із найважливіших показників здоров’я людини нарівні з артеріальним тиском, рівнем цукру та холестерину.