Лікарка зі США прокинулася з кажаном у роті: допис про випадок зібрав 45 000 репостів

Гастроентерологиня з Ричмонда (штат Вірджинія, США) Криста Еделман прокинулася 20 серпня близько 6:00 через те, що в неї в роті опинився кажан. Її розповідь в Instagram зібрала понад 45 000 репостів, а лікарі нагадали: будь-який контакт із кажаном — привід звернутися по допомогу через ризик сказу.

За словами Еделман, їй снилася польова миша, яка лізе в рот. Уві сні жінка потягнулася до обличчя, намацала щось м’яке — і виявилося, що вона стиснула крила справжнього кажана. Крик розбудив чоловіка: він одягнув зимові рукавиці та спіймав тварину сачком у відро, щоб її можна було здати на аналіз.

Укусу лікарка не відчула й слідів на шкірі не знайшла, тому спочатку просто прополоскала рот і поїхала на роботу. До лікарні вона поїхала ввечері після розмови з інфекціоністом: контакт зі слизовою оболонкою рота небезпечніший за укус у руку чи ногу, оскільки вірус опиняється ближче до мозку. У приймальному відділенні лікарні St. Mary's їй розпочали профілактику — чотири дози вакцини плюс імуноглобулін. Після другої дози аналіз спійманої миші показав, що сказу немає, і курс припинили.

Медичний директор приймального відділення Адам Лендсі пояснив, чому медики не чекають на видимий укус: зуби кажанів дуже дрібні, прокол можна не відчути, а ранки може не залишитися взагалі. За правилами CDC видима рана для початку профілактики не потрібна: сказ після появи симптомів практично завжди смертельний.

Ветеринарна лікарка громадського здоров’я штату Джулія Мерфі перелічила причини звернутися до лікаря: укус, прямий контакт без упевненості, що укусу не було, а також пробудження в кімнаті з кажаном, особливо якщо поруч спала дитина.

Водночас Мерфі наголосила, що винищувати кажанів не потрібно: вони корисні для природи, а частка заражених невелика. У Вірджинії в середньому підтверджують близько 25 випадків сказу серед кажанів на рік, у 2026 році наразі — 19. Повідомлень про зустрічі стало більше, ніж зазвичай, але, ймовірно, це пов’язано з увагою до теми, а не з поширенням хвороби.