Колір очей, здоров’я та інтелект: вчені наблизилися до створення дітей «на замовлення»

Вчені з Колумбійського університету повідомили про найбільший за останні роки прорив у редагуванні людських ембріонів. Дослідникам уперше вдалося змінити ДНК зародків із безпрецедентною точністю, що знову розпалило світові суперечки про майбутнє так званих «дітей на замовлення».

В основі роботи лежить технологія base editing («базове редагування»), яка вважається більш досконалою та безпечною альтернативою класичному CRISPR. На відміну від ранніх методів, вона дає змогу змінювати окремі «букви» генетичного коду без розрізання ланцюга ДНК, що істотно знижує ризик серйозних ушкоджень геному.

Дослідження очолив генетик Дітер Еглі. Його команда змогла успішно змінити гени, пов’язані з рівнем холестерину та виробленням гемоглобіну. Головна мета експерименту — вивчення можливостей запобігання спадковим захворюванням ще на стадії ембріона.

Однак саме ця робота викликала хвилю занепокоєння серед біоетиків і генетиків у всьому світі. Деякі фахівці вважають, що подібні дослідження можуть стати першим кроком до створення дітей із заздалегідь заданими характеристиками — від зовнішності до когнітивних здібностей. У публікаціях західних ЗМІ лунають застереження про те, що технологія здатна «відчинити шлюзи» для епохи генетичного конструювання людини.

Водночас, попри гучні заголовки, нинішня технологія поки не дає змоги «збирати дитину за каталогом». Учені редагували лише окремі гени, а такі складні характеристики, як інтелект, спортивні здібності чи творчі таланти, залежать від тисяч генів і безлічі чинників довкілля.

Крім того, дослідження виявило серйозні проблеми. У частини ембріонів спостерігалися небажані зміни ДНК і так званий мозаїцизм — ситуація, коли одні клітини містять виправлений ген, а інші залишаються незмінними. Це означає, що технологія поки недостатньо безпечна для застосування в репродуктивній медицині.

Чому вчені стурбовані

Редагування ембріонів належить до категорії спадкових змін: якщо така дитина народиться, її нащадки також нестимуть змінений генетичний код.

Саме тому багато наукових організацій виступають за жорсткі обмеження. У 2025 році низка міжнародних професійних спільнот навіть запропонувала багаторічний мораторій на клінічне використання спадкового редагування геному людини.

Занепокоєння пов’язані не лише з медичними ризиками. Експерти попереджають про можливу появу генетичної нерівності, коли дороговартісні процедури будуть доступні лише заможним сім’ям, а також про ризик виникнення нової форми євгеніки — відбору людей за бажаними ознаками.

Коли можуть з’явитися перші генетично модифіковані діти?

Заяви про те, що це станеться «протягом найближчих п’яти років», поки залишаються припущеннями. Автори дослідження наголошують, що технологія ще не готова для клінічного застосування, а законодавство більшості країн або забороняє, або жорстко обмежує подібні експерименти.

Водночас багато фахівців визнають: якщо питання безпеки буде вирішено, людство справді може наблизитися до епохи, коли тяжкі спадкові захворювання почнуть усувати ще до народження дитини. А разом із цим неминуче постане питання, де проходить межа між лікуванням хвороби та покращенням людини.