48 гектарів, нові антени та марш протесту: чому Акротірі опинився в центрі гучного конфлікту

Жителі виходять на вулиці, влада звинувачує британські бази в приховуванні планів, а суперечка вже давно вийшла за межі екології

8 серпня муніципалітет Куріона проведе марш протесту проти планів британських суверенних баз розширити антенно-щоглові об’єкти в Акротірі. На думку місцевої влади, йдеться не про кілька нових установок, а про масштабне розширення військової інфраструктури, яке може вплинути на природу, жителів і майбутнє регіону.

Колона вирушить о 9:30 від першого в’їзду до муніципального округу. Організатори заявляють, що до акції приєднаються політичні партії, екологічні рухи та громадські організації Лімасола.

Головна претензія протестувальників — можливе відчуження близько 48 гектарів общинної землі під нові військові об’єкти.

20, 32 чи майже 90? Чому цифри викликають стільки запитань

Саме кількість майбутніх антен стала головною причиною суперечок.

Мер Куріона Пантеліс Георгіу стверджує, що спочатку муніципалітет повідомили про встановлення 20 нових антен із демонтажем 18 старих. Пізніше, за його словами, з’ясувалося, що на першому етапі планується встановити ще 68 антен, а потім побудувати дві нові будівлі та розширити наявну інфраструктуру.

Водночас офіційно Лондон навесні 2026 року повідомив Нікосію лише про розміщення 32 антен. Через розбіжності в цифрах місцева влада звинувачує британські бази в тому, що реальні масштаби проєкту тривалий час приховувалися.

«Тимчасові» антени так і не зникли

Проти проєкту виступив і окружний комітет АКЕЛ у Лімасолі. У партії нагадують, що 18 антен, встановлених у 2018 році, називали тимчасовими й обіцяли демонтувати у 2025-му, однак цього не сталося.

На думку АКЕЛ, нинішні плани свідчать уже не про тимчасове використання території, а про послідовне розширення військової присутності. Партія вважає, що це посилює геополітичні ризики для Кіпру, і закликає уряд втрутитися.

Що відомо про випромінювання

Питання впливу антен на здоров’я залишається найбільш спірним.

Британські бази раніше обіцяли встановити три станції безперервного моніторингу електромагнітного випромінювання з публікацією даних у режимі реального часу та представити оцінку впливу на навколишнє середовище.

Водночас наявні дослідження не виявили прямого зв’язку між роботою чинних антен і зростанням онкологічних захворювань. Після встановлення антени Pluto у 2001 році незалежні вимірювання показали рівні випромінювання, що були значно нижчими за європейські нормативи. Проте муніципалітет вимагає провести нові епідеміологічні дослідження.

Суперечка навколо антен стала політичною

Конфлікт навколо Акротірі вже перестав бути суто екологічним.

Жителі готують індивідуальні скарги до Європейського суду з прав людини, а муніципалітет залучив юристів. Паралельно Нікосія готується до переговорів із Лондоном щодо майбутнього британських суверенних баз. Президент Нікос Христодулідіс раніше називав їх «колоніальним пережитком», тоді як британська сторона відкидає таку постановку питання.

Ситуацію додатково загострює напруженість у регіоні. У березні 2026 року авіабаза Акротірі зазнала атаки безпілотника, а сам півострів є природоохоронною територією відповідно до Рамсарської конвенції.

Сьогодні суперечка точиться вже не лише навколо антен. Для одних це питання безпеки, для інших — право жителів знати, які зміни відбуваються поруч із їхніми домівками і хто ухвалює рішення, здатні змінити майбутнє цілого регіону.