Риба біля берегів Кіпру виявилася зараженою мікропластиком

Середземне море, яке годує мільйони людей і залишається однією з головних природних принад Кіпру, дедалі сильніше потерпає від забруднення пластиком. Нові наукові дослідження показали тривожну тенденцію: частинки мікропластику виявляють не лише в морській воді, а й у рибі, яку жителі острова регулярно вживають у їжу. Учёні попереджають, що проблема перестала бути суто екологічною — тепер вона безпосередньо пов’язана з продовольчою безпекою та здоров’ям людини.

Що таке мікропластик і чому він небезпечний

Мікропластиком називають частинки пластику розміром менше ніж п’ять міліметрів. Вони утворюються внаслідок руйнування пляшок, пакетів, рибальських сіток, автомобільних шин, синтетичного одягу та інших пластикових виробів. Потрапляючи в море, ці частинки практично не розкладаються і поступово накопичуються в морському середовищі.

Середземне море вважається однією з найбільш забруднених пластиком акваторій світу. Через замкнутий характер басейну та високу щільність населення на узбережжі пластик тут затримується значно довше, ніж у відкритому океані. Дослідники вже називають деякі райони Середземномор’я справжнім «супом із мікропластику».

Що знайшли біля берегів Кіпру

Найбільший резонанс викликало дослідження, опубліковане в журналі Marine Pollution Bulletin. Учёні вивчили морську воду, донні відкладення та рибу в кількох районах північного узбережжя Кіпру. Результати виявилися вкрай тривожними.

Фахівці виявили, що найвищі концентрації мікропластику в рибі були зафіксовані в районах Кіренії та Фамагусти. Саме там дослідники знайшли найбільшу кількість проковтнутих пластикових частинок у шлунково-кишковому тракті морських мешканців.

Особливо забрудненими виявилися такі види, як європейська мерлуза (бакальярос), крилатка та кілька-бочка. При цьому частинки пластику були виявлені не лише в травній системі, а й у м’язовій тканині деяких видів риб і скатів.

Аналіз показав, що більшу частину знайденого мікропластику становлять поліетилен і поліпропілен — матеріали, з яких виробляють пакети, упаковку та одноразові вироби.

Забруднення поширюється по всьому острову

Проблема стосується не лише окремих районів узбережжя. Нове дослідження, опубліковане у 2026 році, вперше дало комплексну оцінку пластикового забруднення берегової лінії Республіки Кіпр. Учёні виявили середню концентрацію близько 336 частинок мікропластику на квадратний метр пляжів острова. Дослідження показало, що розподіл забруднення залежить від морських течій, форми узбережжя та погодних умов.

За словами дослідників, частина сміття надходить із суші, однак значна частка переноситься морськими течіями з інших районів Середземномор’я. Це означає, що навіть ефективні заходи всередині країни не зможуть повністю розв’язати проблему без міжнародної співпраці.

Мікропластик уже проник у харчовий ланцюг

Ще у 2021 році фахівці Департаменту рибного господарства та морських досліджень зафіксували наявність мікропластику в зоопланктоні Східного Середземномор’я. Це особливо важливо, оскільки зоопланктон є основою морського харчового ланцюга. Якщо пластик потрапляє в організм найдрібніших морських організмів, далі він передається рибам, молюскам та іншим мешканцям моря.

Додаткову тривогу викликають дослідження, що показують: мікропластик здатний переносити бактерії, хімічні забруднювачі та навіть потенційно небезпечні мікроорганізми. Учёні розглядають пластикові частинки як своєрідний «транспорт» для забруднень, що поширюються морськими екосистемами.

Чи є небезпека для людини?

На сьогодні учёні не мають однозначних доказів того, що вживання риби з мікропластиком спричиняє конкретні захворювання у людини. Однак фахівці сходяться на думці, що довгострокові наслідки поки недостатньо вивчені.

Основні побоювання пов’язані не стільки із самим пластиком, скільки з хімічними речовинами та забруднювачами, які можуть накопичуватися на його поверхні. Крім того, мікропластик здатний проникати в тканини морських організмів і поступово переміщуватися харчовим ланцюгом.

Що можна зробити вже зараз

Екологи зазначають, що боротьба з мікропластиком починається не в морі, а на суші. Скорочення використання одноразового пластику, правильна утилізація відходів, відмова від зайвої упаковки та участь у прибиранні пляжів здатні суттєво зменшити обсяги забруднення.

Для жителів острова проблема має особливе значення. Економіка острова значною мірою залежить від туризму, рибальства та привабливості морського середовища. Якщо забруднення й надалі зростатиме нинішніми темпами, наслідки можуть зачепити не лише екосистему, а й ключові галузі економіки.

Сьогодні мікропластик уже став частиною нової екологічної реальності Середземного моря. І хоча кіпрські пляжі й досі залишаються одними з найкрасивіших у регіоні, дослідження показують: невидима для ока пластикова загроза продовжує накопичуватися у воді, донних відкладеннях і морських мешканцях. Питання тепер не в тому, чи існує проблема, а в тому, наскільки швидко вдасться її зупинити.