ПРОДАЖІ М’ЯСА НА ПІВНІЧНОМУ КІПРІ ЗА П’ЯТЬ РОКІВ ВПАЛИ НА 70 %, ПОКУПЦІ ПЕРЕЙШЛИ НА КІСТКИ

Продажі м’яса на Північному Кіпрі за останні п’ять років упали приблизно на 70 %: покупці беруть відбивні поштучно, а частина відвідувачів просить у м’ясників кістки. Про це розповіли власники м’ясних крамниць в опитуванні газети YENİDÜZEN.

М’ясник Азмі Еркасап каже, що влітку попит падає ще сильніше: «Раніше щовихідних усі смажили на мангалі, тепер мангал не розпалюють». За його словами, покупці їдуть по м’ясо до Республіки Кіпр, де жива худоба коштує вдвічі дешевше, а різниця в ціні кілограма живої ваги сягає 200 лір.

Його колега Алі Онбаші наводить динаміку: п’ять років тому продажі в його крамниці скоротилися на 40 %, зараз падіння сягнуло 70 % і наближається до 100 %. Ціна кілограма живої ваги за цей час зросла з 300 до 500 лір, а собівартість кілограма м’яса для м’ясника становить близько 1 150 лір за відпускної ціни приблизно 1 200 лір.

Онбаші також вказує на інші витрати: забій потрібно проводити на приватній бойні — це 650 лір за дрібну рогату худобу і 5 000 лір за велику, при цьому м’ясники не отримують державної підтримки та сплачують податки й 2 % відрахувань з обороту. Різницю в цінах із Республікою Кіпр він пояснює тим, що там комбікорм продають тоннами, тому собівартість у тваринників виходить нижчою.

Ахмет Камкам, який працює м’ясником 40 років, інакше описує зміну попиту: клієнти просять відрізати відбивні поштучно — «п’ять штук, десять штук», а мангал для сім’ї з чотирьох людей обходиться приблизно в 10 000 лір. За його словами, за останній рік з’явився попит на кістки: раніше він їх викидав, тепер безкоштовно роздає, тоді як частина супермаркетів продає кістки на вагу.

М’ясники пов’язують зростання цін із подорожчанням пального, електроенергії та води. Камкам каже, що тонна води обходиться в 70 лір, а рахунок за електроенергію за місяць становив 130 000 лір, із них 50 000 лір припало на його молочну ферму. Усі троє вважають, що спільно знижувати ціну на м’ясо мають тваринники, продавці та держава.