Туреччина звернулася до Інтерполу, щоб оголосити Нетаньягу в міжнародний розшук

Туреччина перейшла від політичних звинувачень до спроби задіяти міжнародні механізми кримінального переслідування прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу. 21 серпня міністр юстиції Туреччини Акін Гюрлек заявив, що Анкара ініціювала процедуру звернення до Інтерполу з проханням випустити Red Notice щодо Нетаньягу та колишнього ізраїльського співробітника силових структур Афека Московича. Підставою стало кримінальне провадження, яке розглядає 11-й Високий кримінальний суд Стамбула щодо 35 громадян Ізраїлю, яких турецька сторона звинувачує в причетності до перехоплення гуманітарної Global Sumud Flotilla, що прямувала до Гази. За версією турецького слідства, інцидент стався в міжнародних водах і супроводжувався затриманням активістів; серед висунутих звинувачень — геноцид, злочини проти людяності, катування, незаконне позбавлення волі, заподіяння шкоди здоров’ю, пошкодження майна та захоплення транспортних засобів. Турецький суд видав ордери на арешт Нетаньягу та Московича 14 липня, після чого Мін’юст країни доручив МВС запустити процедуру звернення до Інтерполу, а документи також передали до МЗС Туреччини.

Водночас важливо розрізняти три різні юридичні механізми. Туреччина вже має власний національний ордер на арешт Нетаньягу, однак для його можливого затримання за межами Туреччини Анкара намагається використати міжнародну поліцейську систему Інтерполу. Якщо організація визнає запит таким, що відповідає її правилам, може бути опубліковано Red Notice. Інтерпол прямо наголошує, що таке повідомлення не є міжнародним ордером на арешт: воно інформує правоохоронні органи різних країн про те, що людину розшукує держава, і просить встановити її місцезнаходження та за необхідності тимчасово затримати її до вирішення питання про екстрадицію. Остаточне рішення про затримання ухвалює держава, на території якої перебуває розшукувана людина, відповідно до власного законодавства.

Найскладнішим питанням стане відповідність запиту правилам самої організації. Конституція Інтерполу забороняє організації брати участь у діяльності політичного, військового, релігійного або расового характеру. Під час розгляду подібних запитів оцінюється, чи має справа переважно звичайний кримінальний характер, або ж політична складова домінує над кримінальною. Водночас Інтерпол окремо зазначає, що тяжкі міжнародні злочини — зокрема геноцид і злочини проти людяності — належать до категорій, за якими організація може співпрацювати з національними органами влади та міжнародними інституціями. Тому сама наявність політичного конфлікту між Туреччиною та Ізраїлем автоматично не означає ні прийняття, ні відхилення запиту: вирішальним буде відповідність конкретної справи встановленим критеріям.

Політичний контекст при цьому має надзвичайно важливе значення. Рішення Анкари було ухвалене на тлі різкого погіршення відносин між Туреччиною та Ізраїлем, зокрема нового витка протистояння навколо Гази та Сирії. Ізраїль відкинув дії Туреччини та розкритикував президента Реджепа Тайїпа Ердогана, тоді як Анкара заявила про намір домагатися відповідальності ізраїльських керівників міжнародно-правовими засобами. Reuters зазначає, що суперечка навколо Нетаньягу відбувається одночасно з посиленням розбіжностей між двома країнами щодо Сирії, де інтереси Туреччини та Ізраїлю дедалі частіше стикаються.

Отже, нинішній крок Анкари має передусім юридико-політичне значення. Навіть якщо Red Notice буде схвалено, це не означає автоматичного арешту Нетаньягу під час наступного міжнародного візиту. Однак повідомлення може суттєво збільшити юридичні ризики для ізраїльського прем’єра в державах, де національне законодавство допускає затримання на підставі такого запиту. Водночас Туреччина демонструє, що має намір переводити конфлікт з Ізраїлем зі сфери дипломатичних заяв у площину національного кримінального провадження та міжнародного поліцейського співробітництва.