Кіпр хоче до Шенгену раніше, ніж вирішить головну проблему острова

Уряд Нікоса Христодулідіса домагається вступу Кіпру до Шенгенської зони, не чекаючи на політичне врегулювання кіпрської проблеми. Для Нікосії це не лише питання зручності подорожей, а й важливий політичний результат напередодні президентських виборів 2028 року.

3 липня 2026 року представник Кіпру заявив у профільному комітеті ЄС, що «зелена лінія» та британські військові бази створюють додаткові юридичні складнощі, але не повинні загрожувати безпеці Шенгенської зони. Про це пише грецька газета Kathimerini.

Водночас сам Христодулідіс обіцяє серйозний прогрес у врегулюванні кіпрської проблеми вже до кінця 2026 року. Виходить, Нікосія готова рухатися до Шенгену, не чекаючи на вирішення конфлікту, який десятиліттями визначає життя острова.

Чому попередні уряди чекали на врегулювання?

Ні Тасос Пападопулос, ні Димитріс Христофіас, ні Нікос Анастасіадіс не домагалися повноцінної участі Кіпру в Шенгенській зоні без вирішення кіпрської проблеми. Вважалося, що це може перетворити наявну лінію розмежування на ще жорсткіший кордон і ускладнити переговори.

Сам Христодулідіс працював за Анастасіадіса — був представником уряду та міністром закордонних справ. Тепер його уряд фактично розділяє два процеси: європейську інтеграцію Кіпру та врегулювання конфлікту.

Шенген до виборів — політичний бонус?

За даними Kathimerini, Нікосія розраховує отримати членство або хоча б конкретну дату вступу до президентських виборів у лютому 2028 року.

Кіпр уже входить до єврозони, тож Шенгенська зона стала б ще одним символічним кроком до європейського «ядра». Для жителів це зручніші подорожі, для президента — помітний результат напередодні виборів.

Але швидко пройти цей шлях буде непросто. За даними видання, жодна країна раніше не вступала до Шенгенської зони менш ніж приблизно через три роки після початку політичних консультацій у Раді ЄС. До того ж рішення ухвалюється державами ЄС одноголосно.

Єврокомісія визнала Кіпр технічно готовим

26 червня комітет з питань Шенгену дав позитивний висновок щодо готовності Кіпру, а 14 липня Єврокомісія затвердила відповідний звіт. Він ґрунтується на моніторинговій місії грудня 2025 року.

Представити результати міністрам країн ЄС планують у вересні. Однак технічна готовність — лише один етап: остаточне рішення залишається за державами-членами.

Сьогодні Кіпр та Ірландія — єдині країни ЄС поза Шенгенською зоною.

180 кілометрів «зеленої лінії» — головне питання

«Зелена лінія» — буферна зона під контролем миротворців ООН, що розділяє території Республіки Кіпр і північну частину острова.

Вона з’явилася після конфлікту 1960-х років, а після припинення вогню 16 серпня 1974 року простягнулася через увесь острів. Наразі її довжина становить близько 180 кілометрів, а ширина варіюється від кількох метрів у старій Нікосії до кількох кілометрів в інших районах. Зона займає близько 3% території Кіпру.

Саме цей незвичайний кордон змушує Брюссель сумніватися, наскільки легко Кіпр впишеться в правила Шенгенської зони.

Чого вимагає Брюссель?

Єврокомісія вимагає чіткіше закріпити в праві ЄС правила роботи пунктів перетину «зеленої лінії». Особливу увагу приділено двом КПП, які обслуговує поліція британських баз.

Брюссель очікує посилення контролю для протидії нелегальній міграції та загрозам громадському порядку. У Нікосії вже створили дві експертні групи: одна займається правовим механізмом для «зеленої лінії», інша — домовленостями щодо КПП британських баз. МЗС також координує роботу всіх відомств.

Чи зміниться щось для жителів?

Кіпрська влада запевняє, що ні.

Голова департаменту з питань Шенгену МЗС Кіпру Філіппа Карсера Христодуліду назвала нинішній етап критичним, але заявила про необхідність перетворити технічну готовність на політичне рішення ЄС.

Джерело в Нікосії запевнило Kathimerini: для тих, хто сьогодні легально перетинає «зелену лінію», нічого змінюватися не повинно.

У Брюсселі, однак, хочуть гарантій.

Країни ЄС можуть вимагати доказів того, що особливості розділеного острова не створять канал нелегальної міграції через кіпрські аеропорти та порти.
Таким чином, Кіпр підійшов до важливого рубежу: технічно країна готова до Шенгену, але тепер Христодулідісу належить переконати 26 партнерів, що невирішений конфлікт на острові не стане проблемою для всієї зони вільного пересування.