Нейробіологи б’ють на сполох через ризик майбутньої епідемії деменції

Чи може звичка запитувати ChatGPT про все підряд колись ударити по нашому мозку? Таке запитання дедалі частіше ставлять науковці на тлі стрімкого поширення штучного інтелекту. Приводом для нової хвилі обговорень стало інтерв’ю нейробіологині та фахівчині з когнітивних наук Вів’єн Мінг, яка попередила: надмірне делегування розумової роботи нейромережам здатне послабити один із головних захисних механізмів мозку проти деменції.

Що саме лякає науковців

За словами Мінг, проблема не в тому, що ШІ безпосередньо викликає хворобу Альцгеймера або інші форми деменції. Небезпека полягає в так званій «хронічній підміні мислення» — ситуації, коли людина дедалі рідше розв’язує завдання самостійно і дедалі частіше перекладає їх на алгоритми.

Мозок працює за принципом «використовуй або втратиш». Якщо певні когнітивні навички довго не залучаються, відповідні нейронні мережі поступово слабшають. Особливо це стосується пам’яті, здатності до концентрації, критичного мислення та просторової навігації.

Науковці називають захисний механізм, який допомагає мозку довше чинити опір віковим змінам, когнітивним резервом. Дослідження показують, що люди з високим когнітивним резервом мають приблизно на 35% менший ризик розвитку деменції порівняно з тими, у кого він нижчий. Цей резерв формується роками завдяки навчанню, інтелектуальній роботі, читанню, розв’язанню завдань і постійній розумовій активності.

Що показало дослідження MIT

Одним із найобговорюваніших досліджень останніх років стала робота фахівців із MIT Media Lab під назвою «Your Brain on ChatGPT». В експерименті взяли участь 54 людини, яких поділили на три групи: одні писали есе самостійно, інші використовували пошукові системи, а треті — ChatGPT. Під час роботи активність мозку вимірювали за допомогою електроенцефалографії.

Результати виявилися несподіваними:

— у користувачів ChatGPT спостерігалася найслабша нейронна активність;

— їхні мозкові зв’язки були менш вираженими порівняно з іншими учасниками;

— близько 83% учасників не змогли відтворити жодної фрази з нещодавно написаного тексту;

— багато хто зазначав слабше відчуття авторства власних робіт.

Автори дослідження назвали цей ефект «когнітивним боргом» — людина отримує швидкий результат, але розплачується зниженням залученості мозку в процес навчання та запам’ятовування.

Але є важливе застереження

Попри гучні заголовки, науковці наголошують: поки що немає доказів того, що використання ChatGPT спричиняє деменцію. Дослідження MIT було попередньою науковою роботою (препринтом), а низка фахівців згодом вказала на обмеження методології та невеликий розмір вибірки.

Тому заяви про те, що «ШІ викликає хворобу Альцгеймера», наразі є перебільшенням. Водночас експерти сходяться в іншому: якщо людина систематично перестає тренувати пам’ять, аналізувати інформацію і самостійно розв’язувати інтелектуальні завдання, це потенційно може послаблювати когнітивні здібності в довгостроковій перспективі.

Найбільша проблема — молоде покоління

Особливу тривогу викликає той факт, що сучасні школярі та студенти починають користуватися ШІ з раннього віку. Якщо попередні покоління спершу навчилися писати, рахувати й аналізувати самостійно, а потім отримали доступ до цифрових помічників, то багато підлітків уже сьогодні сприймають нейромережі як основний інструмент для розв’язання завдань.

Якщо така звичка закріпиться на десятиліття, наслідки можуть проявитися лише через 30–40 років. Саме тому нейробіологи закликають вивчати вплив ШІ на мозок уже зараз, поки технологія лише починає змінювати щоденні звички людей.

Висновок

Поки що штучний інтелект залишається радше інструментом, ніж загрозою. Але дослідники попереджають: якщо використовувати його як помічника — він підсилює можливості людини. Якщо ж повністю перекладати на нього мислення, пам’ять і ухвалення рішень, мозок може поступово втрачати навички, які формувалися мільйони років еволюції. І саме це сьогодні викликає дедалі більше занепокоєння у нейробіологів.

Виходить, головне питання вже не в тому, наскільки розумним стане ШІ, а в тому, наскільки розумними залишимося ми самі.